Анонси

Освітні проекти про Голокост
вересень-жовтень
День відкритих дверей
1 жовтня 2016
Вистава «Валіза»
2 жовтня 2016

Новини

Нова виставка

Виставка «Смертельний шлях», створена до 75-ї річниці трагедії Бабиного Яру. Вона демонструє колосальні масштаби нацистського геноциду, спрямованого проти євреїв та ромів Європи, зокрема й України. Представлено понад 500 музейних предметів.

Документальна частина розкриває антисемітську доктрину нацизму та механізми підготовки до широкомасштабних акцій у Бабиному Яру, їх хід і спроби приховати сліди злодіянь.

Уперше музейними засобами висвітлюється геноцид ромів. Комплекси «Праведників Бабиного Яру» подані через призму дилеми – рефлекс самозбереження чи загальнолюдські принципи. Водночас документально окреслені й негативні епізоди нашої історії, зокрема допомога окупантам у так званому «остаточному вирішенні єврейського питання» з боку місцевих колаборантів.

Бабин Яр став інтернаціональною братською могилою. Про це розповідають матеріали розстріляних радянських військовополонених, учасників радянського та націоналістичного підпілля, цивільного населення тощо.

Документальні розділи доповнюються художньо-образними композиціями:

«Коли руйнується світ» – втілення смертельного шляху до Бабиного Яру, інстальованого із використанням автентичної бруківки та оригінальних речей жертв. В основі – однойменне художнє панно Ади Рибачук і Володимира Мельниченка.

«Розстріляний звук» – композиція, у центрі якої піаніно киянки Єлизавети Бріксман-Рєпніної, розстріляної в Бабиному Яру. Цей музичний інструмент, переданий Історико-меморіальним музеєм «Героїзм і Голокост», став невід’ємним складником експозиції.

Виставка розміщена у головному корпусі музею. Запрошуємо ознайомитися з її експозицією.

День Миру

Коли перестають лунати постріли та вибухи гранат, коли перестають гинути люди, коли закінчується війна, настає мир. Коротке слово, за яким криється глибокий зміст та невимовне бажання спокійного мирного життя. Про мир говорять повсякчас, а особливо в Міжнародний день миру.

Традиційно до цього дня в музеї відбулися такі заходи: Марш миру та урочисте зібрання учасників, ІІІ Конгрес Юних Послів миру «Усім світом – за мир!», а також флешмоби «Парасолька миру» та «Голуб миру».

У рамках свята музейна колекція поповнилася унікальним експонатом – 10-метровою «Скатертиною миру» – своєрідним оберегом для нашої Батьківщини.

Мирного неба над головою всім нам!

СПЕЦПРОЕКТ

До Дня Державного Прапора України та Дня Незалежності України в музеї презентували музейний спецпроект «Прапори воїнів АТО».

Відвідувачі вперше почули унікальні розповіді-легенди про 12 прапорів, які передали до музею воїни АТО: «Саван для Героїв», «Пам’яті загиблих "кіборгів"», «Командирові з подякою», «Зустріч після полону», «Віщий амулет», «Материнський оберіг», «Дитячий талісман», «Врятований», «Бутівський», «Невловимий», «Артилерійський», «Козацький». Вицвілі під пекучим сонцем, пропахлі порохом ці прапори стали серцем музейної колекції реліквій, що надійшли із зони АТО.

На презентацію спецпроекту завітали та передали до музею прапори Герой України, легендарний танкіст майор Євген Межевікін, боєць 17-го окремого мотопіхотного батальйону Богдан Островський та боєць 2-го гаубично-самохідного артилерійського дивізіону, працівник Національного музею російського мистецтва Кирило Кобцев.

Кожен із гостей зазначив, що передає прапор для нащадків, щоб вони пам’ятали, якою ціною сучасні захисники України відстоюють незалежність та територіальну цілісність Батьківщини.


Матеріали спецпроекту розміщені на сайті, на сторінці «Музей АТО» у розділі «Колекції».

КУЛЬТУРНА ДИПЛОМАТІЯ

Літо 2016 р. в Національному музеї історії України у Другій світовій війні видалося щедрим на музейні заходи, що позначились вшануванням пам’яті жертв німецько-радянської війни, відзначенням новітніх героїв, які захищають державний суверенітет на наших східних теренах. Водночас були реалізовані й закордонні проекти, що сьогодні вдається не завжди. Їхнім глобальним завданням було презентувати світу музей, його наукову роботу і показати, що він є одним із найактивніших соціальних інститутів, що не лише працює з історичною пам’яттю, а й створює базис для формування правдивого громадянського суспільства.

Так, 10 червня 2016 р. у приміщенні Посольства України в Гельсінкі музей спільно з ГО «Міжнародна ініціатива з підтримки України», на запрошення Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Фінляндія Андрія Олефіра представив фотовиставку «Україна: 2014 – 2016. Війна і мир». Упродовж вересня 2016 р. документальні світлини будуть представлені в Естонії, в Талліннському університеті. Від жовтня 2016 р. вони презентуватимуться в Парижі. Це перша українська фотовиставка, яка протягом останніх двох років перетнула державний кордон і показала правду про складну дійсність, у якій живе Україна.

Під час відкриття виставки в Гельсінкі музейний колектив перед працівниками іноземних дипломатичних місій, акредитованих у Гельсінкі, журналістами, українською громадою Фінляндії представляв генеральний директор музею Іван Ковальчук.

«Наша виставка дає відповіді на багато питань, але їх має «витягнути» сам відвідувач. Навіть поза своїми стінами ми залишаємось музеєм, і наше головне завдання – показати джерела, а висновки вже люди повинні робити самостійно. Ключове питання, епіграф виставки – «А що далі?». Як жити нам всім далі, нам, українцям, і всьому світу, який, безперечно, змінила ця війна? Ми хочемо, щоб про нас більше знали, щоб світ знав про Україну, яка на сьогоднішній день завойовує свою свободу, продовжує тисячолітню боротьбу за своє право бути, – ділиться враженнями Іван Петрович. – Буквально днями ми говорили з паном Послом, він повідомив, що навіть на території дипломатичного представництва виставку побачило багато людей, про неї написали фінські газети… Фінляндія нас розуміє як ніхто, бо у 1939 р. вона теж зазнала військової агресії з боку Росії».

Згідно з попередніми домовленостями та з умовно визначеним планом, найближчим часом фотовиставка «Україна: 2014-2016. Війна і мир» буде представлена в дипломатичних представництвах України в Естонії, Польщі, Франції. І цей перелік країн не є остаточним, адже світ так мало знає про нас, сучасних українців і, як показує життя, окремі його представники роблять спроби викреслити нас і з історії також.

Музейний тренд

До музею щодня приходить багато охочих піднятися на оглядовий майданчик, розміщений на щиті монумента «Батьківщина-мати». Усе частіше їхня мета не обмежується лише підйомом. Нині у тренді – сюрприз для коханої – запрошення до шлюбу в незабутній спосіб.

Верхній майданчик скульптури називається «Екстрим». У цій назві не просто слова, адже підйом на нього доволі складний. Проте всі випробування зазвичай забуваються відразу, як тільки перед очима відкривається мальовничий краєвид, від якого захоплює подих. «За роки роботи мені доводилося неодноразово чути від відвідувачів, що емоції і адреналін від підняття на скульптуру «Батьківщина-мати» є значно сильнішими, ніж коли підкорюєш Ейфелеву вежу в Парижі», – з гордістю зазначає генеральний директор музею Іван Ковальчук.

Юлія з Самвелом також підтвердили цю думку. Вони познайомилися півтора року тому в цілком банальних обставинах – на роботі. Потім були спільні відпустки, дозвілля, цікаві плани й світлі мрії. І ось нарешті суботнього літнього ранку 23 липня 2016 року закоханий Самвел запросив свою Юлію до … музею, щоб на 92-метровій висоті над дніпровськими схилами, в обіймах замріяного красеня Києва, який тут видно, як на долоні, освідчитись у коханні та запросити дівчину до шлюбу.

«Ми прокинулися о 8-й ранку. Я спочатку навіть відмовлялася кудись їхати так рано. Нічого про освідчення не знала, але таким сюрпризом надзвичайно вражена. Це – незабутній день», – переконана Юлія. Її коханий додав: «Я обрав для освідчення саме це місце, оскільки ми часто сюди приходили раніше – дивилися виставки чи експозицію. Унікальна скульптура «Батьківщина-мати» – найвища точка в Києві. Тут відкривається прекрасний панорамний вигляд на наше рідне місто, яке ми любимо і цінуємо. Підйом на 92 метри став для нас обох першим випробуванням і першою здоланою вершиною. Відтепер ми будемо вже планувати й долати інші вершини нашого спільного життя».

Поки закохані «брали» висоту, на першому оглядовому майданчику «Краєвид», розміщеному на висоті 36 метрів, на них чекали друзі. Запрошені гості помітно нервували, та напруга миттєво спала, коли відчинилися двері й до них вийшла закохана пара, яка світилася від щастя.

– Вона сказала «Так», – повідомив усім Самвел.

Присутні дали волю сльозам радості. Були також теплі вітання, щирі обійми, фото на згадку й екстремальний танець на висоті пташиного польоту під мелодію шляхетного саксофона. Незабутні враження!

Ми також щиро вітаємо Юлію й Самвела із важливою подією в їхньому житті. Зичимо, щоб їхніми супутниками завжди були лише мир, злагода та безмежне кохання. Сподіваємося, що освідчення на найвищому оглядовому майданчику скульптури «Батьківщина-мати» стане для багатьох закоханих гарною традицією.

Меморіалу - 35!

У ці травневі дні Меморіал над Дніпром – Національний музей історії України у Другій світовій війні – відзначає свій 35-річний ювілей! За час, що сплинув, Меморіальний комплекс перетворився на всесвітньо відомий об’єкт історичної спадщини та невід’ємний складник архітектурного ландшафту Києва, трансформувався на потужний науково-дослідний, освітньо-комунікативний та методичний центр, єдину музейну інституцію в Україні, яка висвітлює події Другої світової війни у глобальній площині. Продукована музеєм комеморативна практика відповідає національно-патріотичним запитам суспільства, викликає у відвідувачів почуття поваги до покоління воєнної епохи, вшановує пам’ять мільйонів полеглих, об’єктивно висвітлює історію воєнної доби, історичне значення перемоги над нацизмом і фашизмом для світової цивілізації, утверджує ідеали миру, злагоди, толерантності й гуманізму. Упродовж цього часу Меморіал відвідало близько 28 млн осіб з багатьох країн світу.

Своєрідним «лакмусовим папірцем» впливовості та популярності Національного музею історії України у Другій світовій війні є думки науковців, колег, пересічних відвідувачів, що рельєфно й розкуто розповідають про музейне життя в його минулому, сьогоднішньому та майбутньому вимірах, слугують дороговказом для подальших наукових і комунікативних проектів. Хочемо поділитися рефлексіями-вітаннями, які надійшли до Меморіалу.

Свіжий погляд

35 років тому, навесні 1981 року, завершувався монтаж останніх елементів монумента «Батьківщина-мати», а 9 травня відбулося урочисте відкриття Меморіалу. Уже тоді навколо гігантської скульптури точилося багато розмов. Як і все величне та грандіозне, скульптура привертала до себе неабияку увагу. Обговорювалися її масштабність, місцезнаходження, спрямованість погляду, довжина меча тощо. Ці розмови не припиняються й донині, навпаки, до них ще додалися суперечки щодо необхідності демонтажу щита з радянською символікою.

За останні 35 років в Україні народилося й виросло не одне покоління, яке вже не пам’ятає Київ без скульптури. Для більшості з них «Батьківщина-мати» – один із символів столиці й своєрідна візитка міста над Дніпром. Скульптура вражає гостей монументальністю, біля неї гуляють із дітьми, освідчуються в коханні, роблять найкращі селфі. За проведеними опитуваннями, лише 8,5 % киян віком до 28 років убачають у скульптурі символ комуністичного режиму, 49,5 % сприймають монумент як символ пам’яті про Другу світову війну, а 37,5 % – як артоб’єкт і візитку Києва, унікальну висотну споруду.

Пропонуємо поглянути на скульптуру очима 35-річного фотографа Олега Стельмаха, який люб’язно поділився з музеєм своїми вражаючими, майже космічними світлинами. Фотографії надані SKYANDMETHOD.COM

Урочистості в музеї

Традиційно 8 та 9 травня – у День пам’яті та примирення і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні – до Меморіалу завітали сотні тисяч гостей. В офіційних заходах на його території взяли участь перші особи країни та поважні гості.

Президент України Петро Порошенко відкрив фотовиставку «Матері Героїв», присвячену матерям сучасних Героїв України, учасників АТО; узяв участь в акції «Перша хвилина миру» та запаленні «Вогню Слави».

Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет разом із представниками всіх конфесій України провів молебень за мир в Україні та захисників Вітчизни на Сході України.

Традиційно серед гостей Меморіалу були присутні ветерани радянської армії, колишні воїни УПА, бійці АТО, а також багато дітей та молоді. Особливістю цьогорічних урочистостей став червоний мак – міжнародний символ пам’яті за загиблими, який українці масово прикріпили на груди.

Упродовж 8 та 9 травня до музею завітало 273 тис. осіб.

Жінка і війна

До Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні наукові співробітники музею спільно з Українським інститутом національної пам'яті та телеканалом UA:Перший створили серію роликів у рамках просвітницького проекту «Війна не робить винятків. Жіночі історії ІІ світової».

На сайті доступні до перегляду воєнні історії:


Архів подій

Наша адреса:

м. Київ, вул. Лаврська, 24

  • від станції метро «Арсенальна» їхати автобусом №24 або тролейбусом №38 до зупинки «Національний музей історії України у Другій світовій війні» (кінцева)

Головна експозиція музею:

  • Пн-Пт - працює з 10:00 до 18:00
  • каса відкрита до 17:00
  • Сб-Нд - працює з 10:00 до 19:00
  • каса відкрита до 18:00
    початок роботи виставок - 10:00
    початок роботи експозиції - 11:00

Експозиція «На чужих війнах»:

    працює з 10:00 до 18:00
    каса відкрита до 17:30
    понеділок, вівторок — вихідні

Виставка бойової техніки та озброєння:

  • Пн-Пт - працює з 10:00 до 18:00
  • каса відкрита до 17:30
  • Сб-Нд - працює з 10:00 до 19:00
  • каса відкрита до 18:30

Додаткова інформація за номером телефону: (044) 285-94-52


Чекаємо на Вас!