Зведена база поховань
Братська могила на Старообрядному кладовищі
/

Старообрядне – міське кладовище, розміщене на території майже в півтора гектара. Це частина великого цвинтаря, який займав майже всю Щекавицю. За легендою, саме на ній у 912 р. був похований князь Олег.

У 1772 р. на г. Щекавиця в м. Київ з’явилося кладовище. У 1808 р. старообрядна община міста отримала ділянку землі на Щекавиці для поховання своїх членів. Відповідно до генерального плану м. Київ 1935 р. верхні тераси київських пагорбів планували використати для створення парку відпочинку. Більшу частину кладовища, за винятком старообрядного й мусульманського, тоді знесли.

Нині кладовище розміщене на відгалуженні гори, біля історичної місцевості Татарка та мусульманської мечеті Ар-Рахма («Милосердя»). Сучасний цвинтар складається із двох частин, між якими лежить крутий схил (на пагорбі – старообрядне, під ним – мусульманське). За офіційними даними, останнє поховання на старообрядному кладовищі датується 1945 р., після чого його закрили.

Біля входу на кладовище встановлена меморіальна плита, на якій викарбувані імена червоноармійців – визволителів Києва від гітлерівців. Майже всі вони були пацієнтами хірургічного польового шпиталю № 2236, померли від ран у 1943–1944 рр. і були поховані на цьому цвинтарі.

Братські могили воїнів Червоної армії відшукали та впорядкували члени історико-культурного товариства «Стара Поляна», Фонду солдатських матерів та історико-патріотичного клубу «Пошук». Завдяки їхнім зусиллям на кладовищі встановили хрест та меморіальну плиту. На меморіальній плиті викарбувані імена 14 військовослужбовців.

У процесі роботи зі створення Зведеної бази військових поховань періоду Другої світової війни на території України науковці музею встановили прізвища ще 15 військовослужбовців, похованих на Cтарообрядному кладовищі.

Нині відомо про поховання 29 воїнів. 15 осіб з-поміж усіх похованих – це бійці 135-ї стрілецької дивізії, яка восени 1943 р. вела бої під м. Київ. Серед загальної кількості похованих є представники 4 держав. Зокрема, вихідців з України – 5, Киргизької Республіки – 1, Російської Федерації – 6, Республіки Узбекистан – 1. Місце походження решти похованих невідоме.

2019 Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс. Всі права захищено. Копіювання та використання зображень або текстів ресурсу без попередньої письмової згоди власника заборонено.