Повернулися з небуття
Задача з кількома невідомими…
У 1946 – 48 рр. ми отримали повідомлення Вінницького військкомату про те, що мій батько пропав безвісти 9 травня 1945 р. …
Із листа Марії Петрівни Одаванюк

Складність пошуку інформації про долю Петра Степановича Одаванюка полягала в тому, що в різних документах, знайдених у фондах музею та розміщених на загальнодоступних сайтах, було виявлено чимало розбіжностей. Зокрема, траплялися документи з неоднаковим написанням прізвища розшукуваного: Одованюк, Одуванюк, Одванюк; різнилися місця народження воїна (в одному з донесень йдеться навіть про Вознесенський район Новосибірської області, якого в її складі ніколи не було); зазначаються різні місця призову до лав армії; варіюються причини загибелі; не збігаються адреси родичів загиблого (матері та дружини). З огляду на викладене науковці мали встановити: належали знайдені документ одній чи кільком осібам. Достеменної персональної інформації про загиблого воїна в листі Марії Петрівни до музею не було, оскільки дівчинці, коли вона востаннє бачила батька, виповнилося лише 7 років.

У результаті наполегливої та кропіткої роботи музейники виявили, що сержант Петро Степанович Одаванюк, 1903 р.н., був уродженцем с. Ілляшівка Тростянецького району Вінницької області. Його мати Пелагея Гаврилівна мешкала в тому ж селі. Петро Степанович мав дружину Анастасію Федорівну та двох доньок. Сім’я оселилася в м. Вознесенську Одеської (нині Миколаївської) області. Як резервіст він був призваний до лав Червоної армії в 1941 р. Служив у складі 22-го запасного стрілецького полку 23-ї запасної стрілецької бригади, сформованої 30 червня 1941 р. у м. Куйбишеві Новосибірської області. У травні 1943 р., під час слідування із м. Бердська Новосибірської області до Москви, відстав від ешелону і був направлений у розпорядження Московського міського військкомату. У січні 1944 р. брав участь у боях під час проведення Кіровоградської наступальної операції (5 – 16 січня 1944 р.), складової Дніпровсько-Карпатської стратегічної наступальної операції у складі 254-ї стрілецької дивізії 52-ї армії 2-го Українського фронту, був поранений, і 13 січня 1944 р. помер від ран. Похований на міському кладовищі с. Дубіївка Черкаського району Київської (нині Черкаської) області. У донесенні про безповоротні втрати Тростянецького РВК № 9103 від 24.02.1949 р., розміщеному на сайті www.obd-memorial.ru, записаний зниклим безвісти у травні 1944 р.

У списках загиблих воїнів, похованих у братській могилі в центрі с. Дубіївка Черкаського району Черкаської області, значаться 335 осіб, однак прізвища розшукуваного немає, проте є прізвища однополчан, які 11, 12 та 16 січня 1944 р. також померли від ран, їх поховали в цьому селі. Це, зокрема, червоноармійці: Афанасій Кузьмович Чикильов, Петро Іванович Комашко, Петро Сергійович Климов та Омелян Павлович Тимошенко.

Задачу з кількома невідомими науковцям музею вдалося розв’язати. Установлені факти дали підстави припустити, що сержант Петро Степанович Одаванюк покоїться у вищезазначеному військовому похованні, однак до офіційних списків його прізвище не занесене.

Відтак про увічнення пам’яті загиблого мають подбати родичі та органи місцевої влади за місцем розташування братської могили.

2017 Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс. Всі права захищено. Копіювання та використання зображень або текстів ресурсу без попередньої письмової згоди власника заборонено.