Новини

«Німецько-радянська війна: УКРАЇНСЬКИЙ АКЦЕНТ»
22 червня 2016

У Національному культурному центрі України у м. Москві відкрито фотодокументальну виставку «Німецько-радянська війна: УКРАЇНСЬКИЙ АКЦЕНТ». Проект підготовлено Національним музеєм історії України у Другій світовій війні та Міністерством закордонних справ України.

Участь у заході взяли дипломати і працівники Посольства України в РФ, співробітники Національного культурного центру України у м. Москві, представники української діаспори та громадськості.

75 років тому волею політиків, які заходилися перекроювати карту світу, Україну було втягнуто у кривавий вир німецько-радянської війни – найважливішого складника Другої світової. Протистояння на теренах нашої Батьківщини не припинялося впродовж 40 місяців, 35 із яких припадають на активні бойові дії регулярних військ. На українських землях воюючі сторони провели 29 із 76 стратегічних наступальних операцій, у ході яких було розгромлено 60,6 % сил Вермахту.

Український народ, пройшовши крізь виняткові випробування на міцність і життєстійкість, має свій рахунок у війні і здійснив власний внесок у Перемогу над нацизмом.

Україна дала фронту понад 7 млн солдатів та офіцерів, близько 300 видатних воєначальників. Понад 2 тис. воїнів-українців удостоєні звання Героя Радянського Союзу, 32 – відзначені найвищим званням двічі, а льотчик Іван Кожедуб – тричі. Близько 500 осіб нагороджені орденами Слави трьох ступенів. Два славні сини України Павло Дубинда та Іван Драченко стали Героями Радянського Союзу й повними кавалерами ордена Слави. Серед тих, хто піднімав Прапор Перемоги над куполом Рейхстагу, був українець Олексій Берест. Акт про капітуляцію Японії від імені Радянського Союзу підписав також наш земляк Кузьма Дерев’янко.

Понад 550 промислових підприємств України, близько 3,5 млн українців, евакуйованих на Схід, працювали в надскладних умовах, забезпечуючи армію зброєю Перемоги.

Імена 37 Героїв Соціалістичної Праці, низки лауреатів Державної премії СРСР, людей, відзначених високими нагородами в роки війни, пов’язані з Україною. Серед них – Олександр Богомолець і Володимир Філатов, яких із вдячністю згадували поранені воїни; Євген Платон – автор нового методу зварювання металу; конструктори Харківського заводу ім. Комінтерна – розробники легендарної «тридцятьчетвірки» Михайло Кошкін, Микола Кучеренко та Олександр Морозов; Жозеф Котін – творець важких танків КВ та ІС; залізничник Петро Кривонос; шахтарі Іван Завертайло та Олексій Семиволос; трактористка Парасковія Ангеліна; учасниці фронтових концертних бригад – співачка Марія Литвиненко-Вольгемут та акторка Наталя Ужвій. Кожен із них на своєму місці робив все можливе й неможливе, щоб наблизити довгоочікуваний день Перемоги.

Вогненний вал війни, що двічі прокотився українською землею, завдав величезних збитків господарству й мирному населенню. Економічні втрати України складають 42 % від загальних збитків, заподіяних Радянському Союзу. В Україні частково або повністю було знищено 714 міст і селищ міського типу (2 млн будинків), 28 тис. сіл. Зруйновано 16 150 промислових підприємств, 1 916 залізничних станцій, 27 725 колгоспів, 1 227 МТС, 873 радгоспи, 18 000 лікарень, поліклінік і медпунктів, 32 930 шкіл, технікумів, училищ, інститутів та університетів, науково-дослідних установ, 19 200 бібліотек, 62 театри. Скарбниці українських музеїв збідніли на 330 тис. експонатів. 10 млн мешканців України залишилися без даху над головою або проживали в пошкоджених приміщеннях.

2,4 млн примусових робітників, вивезених з України, становили 48 % від усіх остарбайтерів, що походили з території Радянського Союзу.

У роки війни Україна втратила понад 10 млн своїх синів і доньок, із них 5,5 млн – мирних громадян. Із фронтів не повернувся кожен другий воїн, призваний із терен України. Серед тих, хто повернувся, кожен другий був інвалідом.

Війна пройшла крізь життя кожної української родини, пам’ять про жорстоке протистояння стала частиною генетичного коду всього народу. А народ, сильний своєю генетичною пам’яттю, може протистояти будь-якій навалі.

Фотодокументальна виставка «Німецько-радянська війна: УКРАЇНСЬКИЙ АКЦЕНТ», створена на основі матеріалів фондової колекції Національного музею історії України у Другій світовій війні, повертає нас у героїчне і трагічне минуле. Водночас це звернення до тих, хто сьогодні, забувши уроки історії, знову береться за переділ кордонів. Це виставка-реквієм, виставка-нагадування, виставка-пересторога.